несамовито
Несамови́то, присл.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несамовито — несамови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- несамовито — Присл. до несамовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несамовито — НЕСАМОВИ́ТО. Присл. до несамови́тий. Івась несамовито закричав, схопився і кинувся до дверей (Панас Мирний); Вітер несамовито стугонів віконницями, гудів у комині (О. Донченко); Хлопці й дівчата несамовито працювали, вгрузаючи по коліна у розквашене болотяне місиво (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- несамовито — НЕСАМОВИ́ТО. Присл. до несамови́тий. Івась несамовито закричав, схопився і кинувся до дверей (Мирний, І, 1954, 272); Вітер несамовито стугонів віконницями, гудів у комині (Донч. Словник української мови в 11 томах
- несамовито — Несамовито нар. 1) Изступленно. 2) Въ высшей степени сильно. Рве, сіна, горишь, та хоч не так болить несамовито. Мир. Пов. II. 52. Словник української мови Грінченка