неспромога

Значення в інших словниках

1. неспромога — неспромо́га 1 іменник жіночого роду неможливість неспромо́га 2 присудкове слово немає змоги незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. неспромога — див. безсилля; слабість Словник синонімів Вусика
3. неспромога — -и, ж., з інфін., розм. 1》 Невміння, нездатність що-небудь зробити, подолати. 2》 у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Несила, не під силу, немає можливості; неможливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неспромога — НЕСПРОМО́ГА, и, ж., з інфін., розм. 1. Невміння, нездатність що-небудь зробити, подолати. Повітові уряди дрогобицькі, мабуть, і рукою махнули, почуваючи свою неспромогу завести в Бориславі який-небудь тривкий порядок (І. Франко). 2. у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
5. неспромога — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. Словник синонімів української мови
6. неспромога — НЕСПРОМО́ГА, и, ж., з інфін., розм. 1. Невміння, нездатність що-небудь зробити, подолати. Повітові уряди дрогобицькі, мабуть, і рукою махнули, почуваючи свою неспромогу завести в Бориславі який-небудь тривкий порядок (Фр., II, 1950, 115). 2. у знач. Словник української мови в 11 томах
7. неспромога — Неспромога, -ги ж. 1) Невозможность. Неспромога мені се зробити. 2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати. Г. Барв. 192. Словник української мови Грінченка