обдарований

Значення в інших словниках

1. обдарований — обдаро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. обдарований — Здібний, ТАЛАНОВИТИЙ, с. геніяльний. Словник синонімів Караванського
3. обдарований — див. розумний Словник синонімів Вусика
4. обдарований — [обдарованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
5. обдарований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обдарувати. 2》 у знач. прикм.Який має великі природні здібності; здібний, талановитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. обдарований — ОБДАРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обдарува́ти. [Антей:] Се Ніке увінчала свого поета. А коли й Харита йому додасть гранату чи троянду, він буде обдарований усім, чого дозволено бажати смертним (Леся Українка); Дарма, що мала [Оленка]... Словник української мови у 20 томах
7. обдарований — ТАЛАНОВИ́ТИЙ (який має видатні здібності, талант), ОБДАРО́ВАНИЙ. Берта стала талановитою його ученицею (М. Слабошпицький); Оля вирішила, що Федь належить до тих обдарованих, але нерозсудливих людей, хто не вміє собі ради дати (Ю. Шовкопляс). — Пор. зді́бний. Словник синонімів української мови
8. обдарований — ОБДАРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обдарува́ти. [Антей:] Се Ніке увінчала свого поета. А коли й Харіта йому додасть гранату чи троянду, він буде обдарований усім, чого дозволено бажати смертним (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах