обережний

Значення в інших словниках

1. обережний — обере́жний прикметник Орфографічний словник української мови
2. обережний — ОБАЧНИЙ, (у діях — ще) нервучкий; (крок) тихий; (у поведінці) тактовний, делікатний, о. з оглядом на задні колеса; (птах) сторожкий. Словник синонімів Караванського
3. обережний — I бачний, бережкий, бережний, насторожений, недовірливий, обачливий, обачний, скрадливий, сторожкий Фразеологічні синоніми: з озирками II див. боязкий Словник синонімів Вусика
4. обережний — -а, -е. 1》 Який поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності; обачний. || Який робиться, здійснюється обдумано, обачливо, з урахуванням можливої небезпеки. || Стриманий, нервучкий у рухах, поведінці. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обережний — ОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності; обачний. Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Словник української мови у 20 томах
6. обережний — ОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє обдумано, передбачливо, щоб не наразитись на можливу небезпеку, неприємність і т. ін.; який виражає обережність), ОБА́ЧНИЙ, ОБА́ЧЛИВИЙ, БЕРЕЖЕ́НИЙ, БЕРЕЖКИ́Й, ОГЛЯ́ДИСТИЙ розм., ОГЛЯ́ДНИЙ рідше, БА́ЧНИЙ діал. Словник синонімів української мови
7. обережний — ОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності; обачний. Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (Кучер, Пов. і опов. Словник української мови в 11 томах
8. обережний — Обере́жний, -а, -е Осторожный. Словник української мови Грінченка