обложений

Значення в інших словниках

1. обложений — обло́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. обложений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обложити. || обложено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. обложені, -них, мн. Ті, що перебувають в облозі; обложенці. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обложений — ОБЛО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обложи́ти. На постелі лежала їх мама, обложена зеленими вербовими галузками (Стеф., І, 1949, 143); В кутку біля дверей стояла обложена зеленими кахлями піч (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
4. обложений — ОБЛО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обложи́ти. На постелі лежала їх мама, обложена зеленими вербовими галузками (В. Стефаник); В кутку біля дверей стояла обложена зеленими кахлями піч (П. Панч); Над головою мутне, обложене хмарами осіннє небо (Я. Словник української мови у 20 томах