1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

обміжок

Обмі́жок, -мі́жка; -мі́жки, -ків (від об і межа́) = обні́жок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обміжок — обмі́жок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обміжок — див. межа Словник синонімів Вусика
  3. обміжок — -жка, ч., розм. Те саме, що обніжок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обміжок — ОБМІ́ЖОК, жка, ч., розм. Те саме, що обні́жок 1. На обміжках, серед хлібів цвіли червоні маки (Збан., Сеспель, 1961, 307). Словник української мови в 11 томах
  5. обміжок — ОБМІ́ЖОК, жка, ч., розм. Те саме, що обні́жок 1. На обміжках, серед хлібів цвіли червоні маки (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  6. обміжок — МЕЖА́ (лінія, смуга поділу якої-небудь території, поверхні тощо), ГРАНЬ розм., ОБРУ́Б діал.; ОБНІ́ЖОК, ОБМІ́ЖОК розм., СУ́ГОЛОВОК розм., МЕЖНИ́К (МІЖНИ́К) діал. (вузька неорана смуга між ланами, городами тощо, що часто є водночас і стежкою або шляхом). Словник синонімів української мови
  7. обміжок — Обміжок, -жка м. Узкая полоса земли между нивами. Харьк. г. Словник української мови Грінченка