1. Словник синонімів української мови

обміжок

МЕЖА́ (лінія, смуга поділу якої-небудь території, поверхні тощо), ГРАНЬ розм., ОБРУ́Б діал.; ОБНІ́ЖОК, ОБМІ́ЖОК розм., СУ́ГОЛОВОК розм., МЕЖНИ́К (МІЖНИ́К) діал. (вузька неорана смуга між ланами, городами тощо, що часто є водночас і стежкою або шляхом). Леся йшла польовою межею вздовж просяного лану (В. Козаченко); В гранях Січі спить нерушно Кам'яна планина (Я. Щоголів); Скоро ми ввійшли в обруб міста (І. Франко); Дівчина сиділа на обніжку, на зеленій траві, та плела вінок (Панас Мирний); На обміжках, серед хлібів цвіли червоні маки (Ю. Збанацький); Стопудові каменюки серед поля, по суголовках, на межі лежать (М. Драй-Хмара); Ішов довготелесий Василь Король межником коло свого жита (В. Минко); Хариті не видно: мабуть, не шляхом, а навпростець, міжниками побігла (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обміжок — обмі́жок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обміжок — див. межа Словник синонімів Вусика
  3. обміжок — -жка, ч., розм. Те саме, що обніжок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обміжок — ОБМІ́ЖОК, жка, ч., розм. Те саме, що обні́жок 1. На обміжках, серед хлібів цвіли червоні маки (Збан., Сеспель, 1961, 307). Словник української мови в 11 томах
  5. обміжок — ОБМІ́ЖОК, жка, ч., розм. Те саме, що обні́жок 1. На обміжках, серед хлібів цвіли червоні маки (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  6. обміжок — Обмі́жок, -мі́жка; -мі́жки, -ків (від об і межа́) = обні́жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обміжок — Обміжок, -жка м. Узкая полоса земли между нивами. Харьк. г. Словник української мови Грінченка