обношувати

Обно́шувати, -но́шую, -шуєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обношувати — обно́шувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обношувати — -ую, -уєш, недок., обносити, -ошу, -осиш, док., перех., розм. Поносивши новий одяг, взуття і т. ін., робити їх зручнішими, більш звичними; розношувати. Обносити нові черевики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обношувати — ОБНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., розм. Поносивши новий одяг, взуття і т. ін., робити їх більш зручними, більш звичними; розношувати. Обносити нові черевики. Словник української мови в 11 томах
  4. обношувати — ОБНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що, розм. Поносивши новий одяг, взуття і т. ін., робити їх більш зручними, більш звичними; розношувати. Обносити нові черевики. Словник української мови у 20 томах
  5. обношувати — РОЗНО́ШУВАТИ (одяг, взуття), ОБНО́ШУВАТИ розм., РОЗХО́ДЖУВАТИ розм.; РОЗТО́ПТУВАТИ (взуття). — Док.: розноси́ти, обноси́ти, розходи́ти, розтоптати. — Завтра дядько Данило обіцяв дати тобі нові чобітки розносити (П. Панч). Словник синонімів української мови
  6. обношувати — Обношувати, -шую, -єш сов. в. обноси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні. 2) Обрывать, оборвать украдкой. фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила. Словник української мови Грінченка