обношувати
Обношувати, -шую, -єш
сов. в. обноси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні.
2) Обрывать, оборвать украдкой. фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обношувати — обно́шувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обношувати — -ую, -уєш, недок., обносити, -ошу, -осиш, док., перех., розм. Поносивши новий одяг, взуття і т. ін., робити їх зручнішими, більш звичними; розношувати. Обносити нові черевики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обношувати — ОБНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., розм. Поносивши новий одяг, взуття і т. ін., робити їх більш зручними, більш звичними; розношувати. Обносити нові черевики. Словник української мови в 11 томах
- обношувати — ОБНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що, розм. Поносивши новий одяг, взуття і т. ін., робити їх більш зручними, більш звичними; розношувати. Обносити нові черевики. Словник української мови у 20 томах
- обношувати — РОЗНО́ШУВАТИ (одяг, взуття), ОБНО́ШУВАТИ розм., РОЗХО́ДЖУВАТИ розм.; РОЗТО́ПТУВАТИ (взуття). — Док.: розноси́ти, обноси́ти, розходи́ти, розтоптати. — Завтра дядько Данило обіцяв дати тобі нові чобітки розносити (П. Панч). Словник синонімів української мови
- обношувати — Обно́шувати, -но́шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)