1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

обполювати

Обпо́лювати, -люю, -люєш; обполо́ти, -полю́, -по́леш, -по́лють

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обполювати — обпо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обполювати — -юю, -юєш, недок., обполоти, -олю, -олеш, док., перех. Виполювати бур'ян навколо чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обполювати — ОБПО́ЛЮВАТИ, юю, ює, недок., ОБПОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., перех. Виполювати бур’ян навколо чого-небудь. Пам’ятаю, як колись порадував мене один рядок у молодого поета. Словник української мови в 11 томах
  4. обполювати — ОБПО́ЛЮВАТИ, юю, ює, недок., ОБПОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., що. Виполювати бур'ян навколо чого-небудь. Пішла [Олеся] в огород, ще там щось треба обполоти (І. Франко); Пам'ятаю, як колись порадував мене один рядок у молодого поета. Словник української мови у 20 томах
  5. обполювати — Обпо́лювати, -люю, -єш сов. в. обполо́ти, -лю́, -леш, гл. Опалывать, ополоть, срѣзать или повырывать сорныя травы около деревьевъ, овощей. Дідова дочка закотила рукава, обполола, обханючила і пісочком обсипала (яблуньку). Рудч. Ск. II. 55. Словник української мови Грінченка