обплітати

Значення в інших словниках

1. обплітати — обпліта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обплітати — -аю, -аєш, недок., обплести, -ету, -етеш; мин. ч. обплів, обплела, обплело; док., перех. 1》 Сплітаючи щось, покривати, оточувати ним кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. || Переплітаючись, обвивати, покривати собою що-небудь. || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обплітати — ОБПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. обплі́в, обплела́, ло́; док., перех. 1. Сплітаючи щось, покривати, оточувати ним кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. Словник української мови в 11 томах
4. обплітати — ОБПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. обплі́в, обплела́, ло́; док. 1. кого, що. Сплітаючи щось, покривати, оточувати ним кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. Словник української мови у 20 томах
5. обплітати — обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Фразеологічний словник української мови
6. обплітати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
7. обплітати — Обпліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. обплести, -плету, -те́ш, гл. 1) Оплетать, оплести. І василечком обмете, і барвіночком обплете. Чуб. III. 150. 2) Огораживать, огородить. Словник української мови Грінченка