1. Фразеологічний словник української мови

обплітати

обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась, обсновувала мене, мов павук (І. Франко); Ти обснуєш чоловіка, як павук, та й висисаєш із нього кров (Л. Мартович). оплести́, мов му́ху павути́ною. (Василь:) Оплели мене, мов муху павутиною! Коли я тепер відвернусь від Домахи, коли я зречуся мого єдиного сина, то нехай мене Господь покара (М. Кропивницький). обснува́ти павути́нкою. Обснували тебе Павутинкою, Отруїли тебе Міщанинкою (М. Гірник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обплітати — обпліта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обплітати — -аю, -аєш, недок., обплести, -ету, -етеш; мин. ч. обплів, обплела, обплело; док., перех. 1》 Сплітаючи щось, покривати, оточувати ним кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. || Переплітаючись, обвивати, покривати собою що-небудь. || спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обплітати — ОБПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. обплі́в, обплела́, ло́; док., перех. 1. Сплітаючи щось, покривати, оточувати ним кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. Словник української мови в 11 томах
  4. обплітати — ОБПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. обплі́в, обплела́, ло́; док. 1. кого, що. Сплітаючи щось, покривати, оточувати ним кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. Словник української мови у 20 томах
  5. обплітати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. обплітати — Обпліта́ти, -та́ю, -та́єш; обплести́, -плету́, -лете́ш; обплі́в, обплела́, -плели́; обплі́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обплітати — Обпліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. обплести, -плету, -те́ш, гл. 1) Оплетать, оплести. І василечком обмете, і барвіночком обплете. Чуб. III. 150. 2) Огораживать, огородить. Словник української мови Грінченка