1. Фразеологічний словник української мови

обпікати

обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) (свої́м) по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони (полонені вороги) ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього (чоловіка) впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена (хустка)? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив (сержант) голову і, обпаливши через плече лютим поглядом свого товариша, незграбно пересмикнув плечима (Ю. Бедзик); Обернувшись до Йона, опекла його (дівчина) палким поглядом чорних очей (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпікати — обпіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обпікати — -аю, -аєш, недок., обпекти, -ечу, -ечеш; мин. ч. обпік, обпекла, обпекло; док., перех. 1》 Вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати шкірні покриви, слизові оболонки. || Викликати больові відчуття і пошкодження чим-небудь їдким, пекучим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпікати — ОБПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. обпі́к, обпекла́, ло́; док., перех. 1. Вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати шкірні покриви, слизові оболонки. Словник української мови в 11 томах
  4. обпікати — ОБПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБПЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. обпі́к, обпекла́, ло́; док., кого, що. 1. Вогнем, чим-небудь гарячим пошкоджувати шкірні покриви, слизові оболонки тощо. Словник української мови у 20 томах
  5. обпікати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док. Словник синонімів української мови
  6. обпікати — Обпіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; обпекти́, -печу́, -пече́ш; обпі́к, -пекла́, -пекли́; обпі́кши і опіка́ти, опекти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)