обрати

обра́ти / обира́ти (свою́) сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле); Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрати — обра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обрати — [обратие] обеиру, обеиреш, обеиреимо, обеиреите; нак. обеири, обеир'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. обрати — див. обирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обрати — ОБРА́ТИ див. обира́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. обрати — ОБРА́ТИ див. обира́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. обрати — ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. — Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М. Словник синонімів української мови
  7. обрати — Обра́ти, оберу́, обере́ш, -ру́ть; обери́, оберіфть; див. оббира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обрати — Обрати см. обірати. Словник української мови Грінченка