обточений

Значення в інших словниках

1. обточений — обто́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. обточений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обточити. 2》 у знач. прикм., перен.Який відзначається досконалістю, витонченістю; вишуканий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обточений — ОБТО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обточи́ти. А вранці глянули навстріч Веселих сім десятків лиць Та, з гільз обточені за ніч, – Гармати схрещені – з петлиць (М. Гірник); Дівчина сіла на великому, обточеному водою камені (О. Десняк); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
4. обточений — ВИ́ШУКАНИЙ (про слова, фрази, стиль і т.ін. — який відзначається досконалістю), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ОБТО́ЧЕНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ. На обличчі (Вільсона) — грайлива усмішка, на тонких устах — вишукана мова (П. Словник синонімів української мови
5. обточений — ОБТО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обточи́ти. Шестерня виблискує обточеними боками (Ткач, Арена, 1960, 233); Дівчина сіла на великому, обточеному водою камені (Десняк, II, 1955, 410); Нехай приставляють до горла обточені вістря, мов жала... Словник української мови в 11 томах