1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

обурення

Обу́рення, -ння, -нню, в -нні

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обурення — обу́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обурення — Невдоволення, роздратовання, с. гнів, пересердя; (дія) роздратування. Словник синонімів Караванського
  3. обурення — -я, с. Сильне невдоволення, роздратування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обурення — ОБУ́РЕННЯ, я, с. Сильне невдоволення, роздратування. Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості – сильне обурення стрепенуло його істоту (М. Коцюбинський); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило його гірш усього (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. обурення — ОБУ́РЕННЯ, я, с. Сильне невдоволення, роздратування. Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепенуло його істоту (Коцюб. Словник української мови в 11 томах