об’ява

Об’я́ва, -ви, -ві; об’я́ви, об’я́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об’ява — Об’я́ва, о́б’яв, ж. і ж.р. Явище, прояв чогось, ознака чогось. Не уймаючи о. Боканче заслуг на тім поли, скажемо заразом, що треба вміти найти ріжницю поміж дійстною заслугою а тим, що єсть обов’язком кождого сьвященника. Українська літературна мова на Буковині