1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

окіп

Окі́п, око́пу, в -пі; око́пи, -пів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окіп — окі́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. окіп — (рів) закіп; (на фронті) шанець, сов. окоп. Словник синонімів Караванського
  3. окіп — див. окоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окіп — див. окоп Словник чужослів Павло Штепа
  5. окіп — ОКІ́П див. око́п. Словник української мови у 20 томах
  6. окіп — КАНА́ВА (довга заглибина, викопана в землі); ОКІ́П (ОКО́П), ЗАКІ́П діал. (така заглибина з насипом, валом); РІВ, ФО́СА діал. (глибока, перев. розмита водою або викопана в землі); РІВЧА́К (не дуже глибокий і широкий рів). Словник синонімів української мови
  7. окіп — ОКІ́П див. око́п. Словник української мови в 11 томах
  8. окіп — Окіп, око́пу м. 1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. Драг. 58. На долині при окопі дівчина гуляє. Чуб. V. 2) жидівський окіп. Еврейское кладбище. Житом. у. Словник української мови Грінченка