окіп

КАНА́ВА (довга заглибина, викопана в землі); ОКІ́П (ОКО́П), ЗАКІ́П діал. (така заглибина з насипом, валом); РІВ, ФО́СА діал. (глибока, перев. розмита водою або викопана в землі); РІВЧА́К (не дуже глибокий і широкий рів). Весь сад обкопаний канавою, що поросла жостером, бузиною і бур'яном (Ю. Мушкетик); Кладовище було обкопане глибоким ровом. На окопі росла густа дереза. З одного боку по окопі росли високі верби (І. Нечуй-Левицький); Садки кінчилися великим закопом, порослим колючим терном (П. Панч); Ой у лісі під горіхом викопана фоса (пісня); За вікнами дощ, чути було, як у рівчаках хлюпоче вода (Н. Рибак).

ОКО́П (ОКІ́П) військ. (земляна споруда, що служить укриттям, вогневою позицією та місцем спостереження), ША́НЕЦЬ. Раптом він вискочив з окопу, вихопив гранату і пошпурив кудись за кущі (Григорій Тютюнник); Танк пройшов через окіп (О. Гончар); І окопались (наші) там і залягли, по шанцях ворога вогонь відкрили (П. Тичина).