1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

онук

Внук і ону́к, -ка, -кові, -че! вну́ки, -ків

ону́к, див. уну́к

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онук — ону́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. онук — [оунук] = внук і унук -ка, м. (на) -ков'і/-ку, кл. -учеи, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. онук — див. внук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. онук — ОНУ́К див. внук. Словник української мови у 20 томах
  5. онук — ВНУК (УНУ́К), ОНУ́К, ВНУЧА́. Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Куліш); Стара Кайдашиха дуже любила свого онука, колихала його, цілувала, пестила (І. Нечуй-Левицький); І досі сниться: .. Словник синонімів української мови
  6. онук — ОНУ́К див. внук. Словник української мови в 11 томах