1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

онуча

Онуча́, див. унуча́

ону́ча, -чі, -чі, -чею; ону́чі, ону́ч

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онуча — ону́ча іменник жіночого роду шматок тканини онуча́ іменник середнього роду, істота онук Орфографічний словник української мови
  2. онуча — I онуч`адив. внуча. II он`уча-і, ж. 1》 Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). 2》 розм. Шматок старої, брудної тканини; ганчірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онуча — ОНУЧА́ див. внуча́. ОНУ́ЧА, і, ж. 1. Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. у чоботи). За онучу збили бучу (прислів'я); Будем, брате, З багряниць онучі драти (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. онуча — І, ж. Одноразовий чайний пакетик. Витягни онучу, бо вона на одну заварку. Словник сучасного українського сленгу
  5. онуча — ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм. Словник синонімів української мови
  6. онуча — ОНУ́ЧА, і, ж. 1. Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). За онучу збили бучу (Укр.. присл.., 1955, 222); Будем, брате, З багряниць онучі драти (Шевч. Словник української мови в 11 томах