1. Словник української мови у 20 томах

онуча

ОНУЧА́ див. внуча́.

ОНУ́ЧА, і, ж.

1. Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. у чоботи).

За онучу збили бучу (прислів'я);

Будем, брате, З багряниць онучі драти (Т. Шевченко);

Він поспішав натягти чоботи, але недбало загортав онучею ногу й чоботи не налазили (Л. Смілянський).

2. розм. Шматок старої, брудної тканини; ганчірка.

Закіптюжені хлопці з польового дозору саме вивалюють з передньої тачанки скрученого віжками офіцера. Товстий, бритоголовий, очі зав'язані, рот заткнутий якоюсь онучею... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онуча — ону́ча іменник жіночого роду шматок тканини онуча́ іменник середнього роду, істота онук Орфографічний словник української мови
  2. онуча — I онуч`адив. внуча. II он`уча-і, ж. 1》 Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). 2》 розм. Шматок старої, брудної тканини; ганчірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онуча — І, ж. Одноразовий чайний пакетик. Витягни онучу, бо вона на одну заварку. Словник сучасного українського сленгу
  4. онуча — ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм. Словник синонімів української мови
  5. онуча — Онуча́, див. унуча́ ону́ча, -чі, -чі, -чею; ону́чі, ону́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. онуча — ОНУ́ЧА, і, ж. 1. Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи). За онучу збили бучу (Укр.. присл.., 1955, 222); Будем, брате, З багряниць онучі драти (Шевч. Словник української мови в 11 томах