оповісниця
Опові́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оповісниця — опові́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- оповісниця — -і. Жін. до оповісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оповісниця — ОПОВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до опові́сник. Словник української мови у 20 томах
- оповісниця — ОПОВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до опові́сник. Словник української мови в 11 томах