оповісниця
ОПОВІ́СНИЦЯ, і, ж.
Жін. до опові́сник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оповісниця — опові́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- оповісниця — -і. Жін. до оповісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оповісниця — Опові́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оповісниця — ОПОВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до опові́сник. Словник української мови в 11 томах