оповісниця

ОПОВІ́СНИЦЯ, і, ж.

Жін. до опові́сник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповісниця — опові́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оповісниця — -і. Жін. до оповісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оповісниця — Опові́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. оповісниця — ОПОВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до опові́сник. Словник української мови в 11 томах