опівніч

Значення в інших словниках

1. опівніч — опі́вніч прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. опівніч — -ночі, ж. 1》 рідко. Середина ночі; північ. 2》 присл. Те саме, що опівночі. 3》 поет., заст. Північ (див. північ II). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опівніч — ОПІ́ВНІЧ¹, ночі, ж. 1. рідко. Середина ночі; північ. З опівночі пліт лежав готовий, аж просивсь на воду (М. Коцюбинський); Ліг на вікна з опівночі золотий зорі іней (В. Сосюра). 2. поет., заст. Північ (див. пі́вніч²). Вітер з опівночі, сніг і вишина. Словник української мови у 20 томах
4. опівніч — ОПІ́ВНОЧІ (серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі), ОПІ́ВНІЧ, ОПОЛУ́НОЧІ розм. рідко, ВПІ́ВНІЧ розм. рідше. Лаврін приїхав додому аж опівночі (І. Нечуй-Левицький); І все, що ти любив, що передумав, — Вона мені опівніч розповість (А. Словник синонімів української мови
5. опівніч — ОПІ́ВНІЧ, ночі, ж. 1. рідко. Середина ночі; північ. З опівночі пліт лежав готовий, аж просивсь на воду (Коцюб., І, 1955, 355); Ліг на вікна з опівночі золотий зорі іней (Сос., Вибр., 1941, 210). 2. присл. Те саме, що опі́вночі. Словник української мови в 11 томах