1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

оточини

Ото́чини, -чин, -чинам

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оточини — -ин, мн., діал. 1》 Жир на тонкій кишці. 2》 Зерно чи борошно, що залишаються на решеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оточини — Ото́чини, -чин ж. мн. 1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у. 2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето. Словник української мови Грінченка