1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

папороть

Па́пороть, -роті, -ті, -роттю; -роті, -тей

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. папороть — па́пороть іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. папороть — -і, ж. 1》 Спорова безквіткова трав'яниста рослина з великим, дуже розсіченим листям, що росте в тінистих вологих місцях. 2》 тільки мн. Клас вищих спорових трав'янистих, рідше дерев'янистих рослин із дуже розсіченим або складним листям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. папороть — ПА́ПОРОТЬ, і, ж. 1. Спорова безквіткова трав'яниста рослина з великим, дуже розсіченим листям, що росте в тінистих сирих місцях. Під полом лежали усякі трави і коріння: мнята [м'ята], любисток, терлич, папороть (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. папороть — ПА́ПОРОТЬ, і, ж. 1. (Аsріdіum fіlіtmаs). Спорова безквіткова трав’яниста рослина з великим, дуже розсіченим листям, що росте в тінистих сирих місцях. Під полом лежали усякі трави і коріння: мнята [м’ята], любисток, терлич, папороть (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. папороть — Па́пороть, -ті ж. раст. папоротникъ, Aspidiun filit mas. Sw. и — femina Sw. Анн. 55. У Рогова указаны еще слѣдующія растенія съ этимъ названіемъ: Polypodium vulgare L, Pteris aquilina L, Strutiopteris germanica Willd. ЗЮЗО. I. 132, 133, 138. — боло́тяна. раст. Aspidium Thelypteris. ЗЮЗО. I. 113. Словник української мови Грінченка