1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

парубоцький

Парубо́цький і парубо́чий, -ча, -че

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубоцький — парубо́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. парубоцький — -а, -е. Прикм. до парубок 1). || Належний парубкові; парубків. || Власт. парубкові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парубоцький — ПАРУБО́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до па́рубок 1. Вулиця, захлинувшись парубоцькою піснею, знову гуляє під голосні удари бубна (Г. Косинка); Маланка зразу брала його залицяння за парубоцькі жарти і все здалека трималася (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. парубоцький — ПАРУБО́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до па́рубок 1. Вулиця, захлинувшись парубоцькою піснею, знову гуляє під голосні удари бубна (Кос., Новели, 1962, 160); Маланка зразу брала його залицяння за парубоцькі жарти і все здалека трималася (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. парубоцький — Парубоцький, парубочий, -а, -е Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. ІІ. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108. Словник української мови Грінченка