1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

перестати

Переста́ти, -та́ну, -та́неш, -нуть; -та́нь, -та́ньмо, -та́ньте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перестати — переста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перестати — див. переставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перестати — ПЕРЕСТА́ТИ див. перестава́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. перестати — (і) ву́хом не вести́ / не повести́. 1. перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. — Та й між рідними розладдя пішло .. Фразеологічний словник української мови
  5. перестати — ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. перестати — ПЕРЕСТА́ТИ див. перестава́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. перестати — Перестати см. переставати. Словник української мови Грінченка