перестати
Перестати
см. переставати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перестати — переста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перестати — див. переставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перестати — Переста́ти, -та́ну, -та́неш, -нуть; -та́нь, -та́ньмо, -та́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перестати — ПЕРЕСТА́ТИ див. перестава́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- перестати — (і) ву́хом не вести́ / не повести́. 1. перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. — Та й між рідними розладдя пішло .. Фразеологічний словник української мови
- перестати — ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ... Словник синонімів української мови
- перестати — ПЕРЕСТА́ТИ див. перестава́ти. Словник української мови в 11 томах