1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

переїзд

Переї́зд, -ду; -ї́зди, -дів (дія) і пере́їзд, -ду; -їзди, -дів (місце, де переїздять)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переїзд — пере́їзд іменник чоловічого роду місце переправи переї́зд іменник чоловічого роду переїжджання Орфографічний словник української мови
  2. переїзд — I пер`еїзд-у, ч. Місце, в якому переїздять з одного боку чого-небудь на інший. || Місце, в якому залізниця перетинається шосейною або ґрунтовою дорогою. II пере`їзд-у, ч. 1》 Дія за знач. переїжджати, переїздити, переїхати 1-3), 5). 2》 у знач. присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переїзд — ПЕРЕЇ́ЗД, у, ч. 1. Дія за знач. переїжджа́ти, переїзди́ти, переї́хати 1–3, 5. Я через тиф та через переїзди запустила переписку, розминулася з листами і от нічого не знаю, що діється в світі (Леся Українка); При переїзді через якесь село... Словник української мови у 20 томах
  4. переїзд — ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ (зміна місця проживання); ПЕРЕЇ́ЗД (за допомогою засобів пересування, з майном); ВИ́ЇЗД, ЕМІГРА́ЦІЯ (в чужу країну); В'ЇЗД (УЇЗД), ІММІГРА́ЦІЯ (з іншої країни на постійне проживання); ВИ́ВІД іст. (селян на інші землі). Словник синонімів української мови
  5. переїзд — ПЕРЕ́ЇЗД, у, ч. Місце, в якому переїздять з одного боку чого-небудь на інший. Низом попід скалою переїзд був вільний (Фр., II, 1950, 35); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах