переїзд
ПЕРЕЇ́ЗД, у, ч.
1. Дія за знач. переїжджа́ти, переїзди́ти, переї́хати 1–3, 5.
Я через тиф та через переїзди запустила переписку, розминулася з листами і от нічого не знаю, що діється в світі (Леся Українка);
При переїзді через якесь село, де він [Врангель] зробив коротку зупинку, щоб показати себе народові, його обступили греки-колоністи, засипали скаргами (О. Гончар).
2. у знач. присл. переї́здом, розм. По дорозі звідкись куди-небудь; зупинившись під час подорожі; проїздом.
Може, вам коли переїздом траплялось бувать у Пирятині? (Є. Гребінка);
За цей короткий час, як я бачив його переїздом у Львові, він значно змінився на гірше (М. Коцюбинський).
3. розм. Відрізок між двома пунктами путі, який проїжджають без зупинки, а також час, потрібний для подолання цього відрізку.
В Канеї ми були лиш кілька годин. А тепер великий переїзд в 48 годин морем (М. Коцюбинський).
ПЕРЕ́ЇЗД, у, ч.
Місце, в якому переїздять з одного боку чого-небудь на інший.
Низом попід скалою переїзд був вільний (І. Франко);
Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський);
// Місце, в якому залізниця перетинається шосейною або ґрунтовою дорогою.
Мовчки перейшли [Калина з Оленкою] переїзд на колії й пішли повз нивки (П. Козланюк);
Полотно залізниць можна переїжджати тільки в місцях, спеціально пристосованих і обладнаних для цього, – через переїзди (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- переїзд — пере́їзд іменник чоловічого роду місце переправи переї́зд іменник чоловічого роду переїжджання Орфографічний словник української мови
- переїзд — I пер`еїзд-у, ч. Місце, в якому переїздять з одного боку чого-небудь на інший. || Місце, в якому залізниця перетинається шосейною або ґрунтовою дорогою. II пере`їзд-у, ч. 1》 Дія за знач. переїжджати, переїздити, переїхати 1-3), 5). 2》 у знач. присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переїзд — Переї́зд, -ду; -ї́зди, -дів (дія) і пере́їзд, -ду; -їзди, -дів (місце, де переїздять) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- переїзд — ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ (зміна місця проживання); ПЕРЕЇ́ЗД (за допомогою засобів пересування, з майном); ВИ́ЇЗД, ЕМІГРА́ЦІЯ (в чужу країну); В'ЇЗД (УЇЗД), ІММІГРА́ЦІЯ (з іншої країни на постійне проживання); ВИ́ВІД іст. (селян на інші землі). Словник синонімів української мови
- переїзд — ПЕРЕ́ЇЗД, у, ч. Місце, в якому переїздять з одного боку чого-небудь на інший. Низом попід скалою переїзд був вільний (Фр., II, 1950, 35); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах