песиміст
Песимі́ст, -та; -мі́сти, -тів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- песиміст — песимі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- песиміст — [пеисием’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
- песиміст — -а, ч. Песимістично настроєна людина; прот. оптиміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- песиміст — Недовірок, зневірок, маркіта, хнюра Словник чужослів Павло Штепа
- песиміст — ПЕСИМІ́СТ, а, ч. Песимістично настроєна людина; протилежне оптиміст. Не в тім сила, чи поет молодий, чи старий, хворий чи здоровий, оптиміст чи песиміст у своєму житті, від того вірші його ні кращі, ні гірші (Леся Українка); Одне лихо... Словник української мови у 20 томах
- песиміст — песимі́ст особа, схильна бачити все в темному світлі; той, хто пройнятий песимізмом. Словник іншомовних слів Мельничука
- песиміст — ПЕСИМІ́СТ, а, ч. Песимістично настроєна людина; протилежне оптиміст. Не в тім сила, чи поет молодий, чи старий, хворий чи здоровий, оптиміст чи песиміст у своєму житті, від того вірші його ні кращі, ні гірші (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах