плескач

Значення в інших словниках

1. плескач — плеска́ч іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
2. плескач — див. хліб Словник синонімів Вусика
3. плескач — -а, ч., діал. 1》 Круглий, плескатий хліб. || перен. Будь-який предмет плескатої форми. 2》 Ляпанець. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плескач — ПЛЕСКА́Ч, а́, ч., діал. 1. Круглий, плескатий хліб. Миколка жадібно п'є з глечика молоко, гризе сухий плескач (Н. Рибак); Він жував таджицького прісного плескача (Л. Первомайський); // перен. Будь-який предмет плескатої форми. Словник української мови у 20 томах
5. плескач — ЛЯ́ПАС розм. (удар по щоці або шиї долонею), ПОЛЯ́ПАС розм., ЛЯЩ розм., МОРДА́С вульг., ПОМОРДА́С вульг., ПОЛИ́ЧНИК діал., ПЛЕСКА́Ч діал. Одна його рука щосили розмахнулась, гучно пролунав короткий тріск ляпаса (Ю. Словник синонімів української мови
6. плескач — ПЛЕСКА́Ч, а́, ч., діал. 1. Круглий, плескатий хліб. Миколка жадібно п’є з глечика молоко, гризе сухий плескач (Рибак, Помилка.., 1956, 158); Він жував таджицького прісного плескача (Перв., Невигадане життя, 1958, 63); // перен. Словник української мови в 11 томах
7. плескач — Плескач, -ча м. 1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів. Г. Барв. 130. 2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка