1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

побрехати

Побреха́ти, -брешу́, -бре́шеш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побрехати — побреха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. побрехати — -брешу, -брешеш, док., розм. Брехати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побрехати — ПОБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. Брехати якийсь час. – Їх [жінок], наче коноплі, тіпають, а вони все мовчать або полаються, наче собаки побрешуть, та й знов тихо!.. (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
  4. побрехати — ПОБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. Брехати якийсь час. — Їх [жінок], наче коноплі, тіпають, а вони все мовчать або полаються, наче собаки побрешуть, та й знов тихо!.. (Григ., Вибр., 1959, 201). Словник української мови в 11 томах
  5. побрехати — Побрехати, -брешу, -шеш гл. Поврать. Словник української мови Грінченка