побути

Побу́ти, побу́ду, -бу́деш, -бу́дуть; побу́дь, -бу́дьмо, -бу́дьте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побути — побу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побути — [поубутие] -буду, -будеиш; мин. -буў, побула; нак. -буд', -буд'теи Орфоепічний словник української мови
  3. побути — -уду, -удеш, док. 1》 Заїхати, зайти кудись відвідати кого-, що-небудь на якийсь час. 2》 Перебувати, бути де-небудь якийсь час. 3》 Бути якийсь час у якому-небудь стані, становищі і т. ін. 4》 Існувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побути — ПОБУ́ТИ, у́ду, у́деш, док. 1. Заїхати, зайти кудись відвідати кого-, що-небудь на якийсь час. Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію, а також побути на селі (М. Словник української мови у 20 томах
  5. побути — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. побути — ПОБУ́ТИ, у́ду, у́деш, док. 1. Заїхати, зайти кудись відвідати кого-, що-небудь на якийсь час. Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію, а також побути на селі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. побути — Побути, -буду, -деш гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Рудч. Ск. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся. Рудч. Словник української мови Грінченка