1. Словник української мови в 11 томах

побути

ПОБУ́ТИ, у́ду, у́деш, док.

1. Заїхати, зайти кудись відвідати кого-, що-небудь на якийсь час.

Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію, а також побути на селі (Коцюб., III, 1956, 361);

Василь Гаврилович вже одягався, коли раптом приїхала Тася з сином, щоб побути в батьків (Дмит., Розлука, 1957, 111).

2. Перебувати, бути де-небудь якийсь час.

— Моя голубко, я при тобі побуду. При такій недузі самій не можна (Вовчок, І, 1955, 155);

Нехай, серце, побуде на мені твоя хустка, бо вже не встигну другою зав’язатись (Н.-Лев., II, 1956, 111);

Глянув [Ясен] на наручний годинник й обернувся до худорлявого, значно нижчого за себе зростом військового, що стояв у дверях: — Є ще час, Романе, побудемо в коридорі (Крот., Сини.., 1948, 10).

3. Бути якийсь час у якому-небудь стані, становищі і т. ін.

Чи то треба [приїхати] для чого виразного, чи так, щоб побачитись і побути вкупі? (Л. Укр., V, 1956, 334);

— .А де ж [Петро]? — не втерпіла Тамара. Людмила відповіла: — Нехай. Зараз йому краще побути на самоті (Головко, І, 1957, 485).

4. Існувати якийсь час.

Народилися недільні школи.. Недовго ті школи побули, не знать було, чи й діло яке зробили (Мирний, III, 1954, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побути — побу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побути — [поубутие] -буду, -будеиш; мин. -буў, побула; нак. -буд', -буд'теи Орфоепічний словник української мови
  3. побути — -уду, -удеш, док. 1》 Заїхати, зайти кудись відвідати кого-, що-небудь на якийсь час. 2》 Перебувати, бути де-небудь якийсь час. 3》 Бути якийсь час у якому-небудь стані, становищі і т. ін. 4》 Існувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побути — Побу́ти, побу́ду, -бу́деш, -бу́дуть; побу́дь, -бу́дьмо, -бу́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. побути — ПОБУ́ТИ, у́ду, у́деш, док. 1. Заїхати, зайти кудись відвідати кого-, що-небудь на якийсь час. Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію, а також побути на селі (М. Словник української мови у 20 томах
  6. побути — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  7. побути — Побути, -буду, -деш гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Рудч. Ск. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся. Рудч. Словник української мови Грінченка