1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

повбирати

Повбира́ти, -бира́ю, -бира́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повбирати — повбира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повбирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Одягти всіх чи багатьох. || Гарно одягти; нарядити (всіх чи багатьох). 2》 Надягти на себе все чи багато чого-небудь. 3》 Прикрасити, прибрати чимсь усе чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. 4》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повбирати — ПОВБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Одягти всіх або багатьох. Балабуха повбирав жінку, паннів і вивів на ганок (І. Нечуй-Левицький); // Гарно одягти; нарядити (всіх або багатьох). Матері повбирали своїх дочок, як ляльок (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. повбирати — ПОВБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Одягти всіх або багатьох. Балабуха повбирав жінку, паннів і вивів на ганок (Н.-Лев., III, 1956, 152); // Гарно одягти; нарядити (всіх або багатьох). Матері повбирали своїх дочок, як ляльок (Н.-Лев., III, 1956, 139). Словник української мови в 11 томах
  5. повбирати — Повбирати, -ся гл. = повбірати, -ся. Словник української мови Грінченка