повиїжджати
Повиїжджа́ти, -жджа́ємо, звич. мн.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повиїжджати — повиїжджа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повиїжджати — -аємо, -аєте і повиїздити, -имо, -ите, док. Виїхати (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повиїжджати — ПОВИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- повиїжджати — ПОВИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (Коцюб., III, 1956, 258). Словник української мови в 11 томах
- повиїжджати — Повиїжджати, -джаємо, -єш гл. Выѣхать (о многихъ). Попарувавши (воли) да й повиїжджали. Чуб. V. 1028. Словник української мови Грінченка