1. Словник української мови в 11 томах

повиїжджати

ПОВИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (Коцюб., III, 1956, 258).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиїжджати — повиїжджа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повиїжджати — -аємо, -аєте і повиїздити, -имо, -ите, док. Виїхати (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиїжджати — Повиїжджа́ти, -жджа́ємо, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повиїжджати — ПОВИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  5. повиїжджати — Повиїжджати, -джаємо, -єш гл. Выѣхать (о многихъ). Попарувавши (воли) да й повиїжджали. Чуб. V. 1028. Словник української мови Грінченка