повіка

Пові́ка, -ки, -ці

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повіка — пові́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. повіка — [поув’іка] -кие, д. і м. -в'іц'і Орфоепічний словник української мови
  3. повіка — див. повіки II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повіка — ПОВІ́КА див. пові́ки². Словник української мови у 20 томах
  5. повіка — ПОВІ́КА див. пові́ки². Словник української мови в 11 томах
  6. повіка — Повіка, -ки ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки. Грин. III. 183. Словник української мови Грінченка