1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пов’янути

Пов’я́нути, -в’я́ну, -в’я́неш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пов’янути — ПОВ’Я́НУТИ, ну, неш, док. 1. Утратити свіжість; усохнути (про рослини). — А без мене, — дощ доводить, — Враз пов’януть всі садочки! (Граб., І, 1959, 452); Ще кілька хвилин, і знову стане поночі, завиють дикі вітри, і пов’януть останні чарівні квіти (Ів. Словник української мови в 11 томах