подивитися

Подиви́тися, -влю́ся, -вишся, -вляться

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подивитися — подиви́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подивитися — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  3. подивитися — -дивлюся, -дивишся; мн. подивляться; док. 1》 неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути. || тільки без додатка. Розкрити, розплющити очі. || Зупинитися на кому-, чому-небудь, розкритися (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подивитися — ПОДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. поди́вляться; док. 1. без прям. дод. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; (по)глянути. Подивився, як шага дав (Номис); – Усюди дзеркала, так і сяє, як море!... Словник української мови у 20 томах
  5. подивитися — подиви́тися: ◊ з ві́нькля подиви́тися → вінкель ◊ як поди́виться, то молоко може ски́снути → молоко Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. подивитися — загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (в се́рце) кого, кому, чию (чиє). Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т. ін. кого-небудь. Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа .., чи усе .. Фразеологічний словник української мови
  7. подивитися — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
  8. подивитися — ПОДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. поди́вляться; док. 1. неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути. Подивився, як шага дав (Номис, 1864, № 3390); — Усюди дзеркала, так і сяє, як море!... Словник української мови в 11 томах