позлітка

Значення в інших словниках

1. позлітка — позлі́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. позлітка — (на комірі) позумент, галун; (на кептарі) сухозлітка, позолотка, жм. шумиха, сов. мішура; П. показна розкіш, штучна краса, облудний блиск. Словник синонімів Караванського
3. позлітка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що позумент. 2》 Те саме, що сухозлітка, позолотка; мішура. 3》 перен. Облудний блиск, показна розкіш. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. позлітка — ПОЗЛІ́ТКА, и, ж., розм. 1. Оздобна тасьма; позуме́нт. 2. Дуже тонкі пластинки золота, якими оздоблюють що-небудь; сухозлі́тка. Киптар вишиваний шовками, саф'яном, з якимись камінчиками по ньому з позлітками (Г. Хоткевич); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
5. позлітка — позлі́тка фольга з обгортки цукерка (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. позлітка — ГАЛУ́Н (оздобна тасьма), ПОЗУМЕ́НТ, ПОЗЛІ́ТКА розм., КАРУ́НКА заст., ГАЛО́Н діал. Лакей у галунах попросив Гоголя до кабінету (О. Полторацький); Дорогий червоний кунтуш, облямований золотими позументами, аж сяяв на шляхтичеві (І. Словник синонімів української мови
7. позлітка — ПОЗЛІ́ТКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що позуме́нт. 2. Те саме, що сухозлі́тка; мішура. Киптар вишиваний шовками, саф’яном, з якимись камінчиками по ньому з позлітками (Хотк., II, 1966, 51); *Образно. Словник української мови в 11 томах
8. позлітка — Позлітка, -ки ж. 1) Позументъ. Уман. у. см. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507. Словник української мови Грінченка