1. Словник синонімів української мови

позлітка

ГАЛУ́Н (оздобна тасьма), ПОЗУМЕ́НТ, ПОЗЛІ́ТКА розм., КАРУ́НКА заст., ГАЛО́Н діал. Лакей у галунах попросив Гоголя до кабінету (О. Полторацький); Дорогий червоний кунтуш, облямований золотими позументами, аж сяяв на шляхтичеві (І. Нечуй-Левицький); Паллантова лядунка і золота на ній карунка У Турна висить на плечі (І. Котляревський); На зеленім заріночку пасе милий коні, Я бим єго не пізнала, но він у галоні (коломийка).

ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́ розм. Вона.. побачила, яким коштом здобуває Спиридон ті малесенькі достатки, що здаються далеко більшими через ту полуду, що вміє Настя, як всі городянки, їм додавати (Л. Яновська); Нам не треба слави й позолоти, Тільки б дітям наші імена (А. Малишко); Правдиве слово прийме (народ) за своє, Але позлітку, хоч яку майстерну, Він геть на смітник викине (І. Вирган); Світська суєта давно втратила для неї свою принадність.. Це заворожувало її раніше, блиск цієї сухозлітки зваблював Марію до двадцяти років (М. Слабошпицький); Житецький.. нехтував і власною зовнішністю, і сухозлотицею чиновницького світу (з журналу); З Антоном Андрійовичем тримався (управитель) серйозно, по-діловому, знаючи, що той не любить лестощів і його пильне око добре бачить, де мішура, а де щире золото (С. Добровольський).

СУХОЗЛІ́ТКА (дуже тонкі пластинки золота, якими оздоблюють що-небудь), СУХОЗЛО́ТИЦЯ рідше, ПОЗЛІ́ТКА розм., ШУМИ́ХА заст., ШУМОВИ́ННЯ рідше.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позлітка — позлі́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. позлітка — (на комірі) позумент, галун; (на кептарі) сухозлітка, позолотка, жм. шумиха, сов. мішура; П. показна розкіш, штучна краса, облудний блиск. Словник синонімів Караванського
  3. позлітка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що позумент. 2》 Те саме, що сухозлітка, позолотка; мішура. 3》 перен. Облудний блиск, показна розкіш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позлітка — ПОЗЛІ́ТКА, и, ж., розм. 1. Оздобна тасьма; позуме́нт. 2. Дуже тонкі пластинки золота, якими оздоблюють що-небудь; сухозлі́тка. Киптар вишиваний шовками, саф'яном, з якимись камінчиками по ньому з позлітками (Г. Хоткевич); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. позлітка — позлі́тка фольга з обгортки цукерка (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. позлітка — Позлі́тка, -тки, -тці; -злі́тки, -злі́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. позлітка — ПОЗЛІ́ТКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що позуме́нт. 2. Те саме, що сухозлі́тка; мішура. Киптар вишиваний шовками, саф’яном, з якимись камінчиками по ньому з позлітками (Хотк., II, 1966, 51); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. позлітка — Позлітка, -ки ж. 1) Позументъ. Уман. у. см. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507. Словник української мови Грінченка