позіхи
По́зіхи, -хів, -хам
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позіхи — див. лінощі Словник синонімів Вусика
- позіхи — -ів, мн. (одн. позіх, -у, ч.). Мимовільні поодинокі глибокі дихальні рухи, здійснювані з широко відкритим ротом, а також звуки, що виникають при цьому. || рідко. Те саме, що зітхання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позіхи — ПО́ЗІХИ, ів, мн. (одн. по́зіх, у, ч.). Мимовільні поодинокі глибокі дихальні рухи, здійснювані з широко відкритим ротом, а також звуки, що виникають при цьому. Федір позіхнув так, що мало рот йому не роздерся. За ним – Кесар. Словник української мови у 20 томах
- позіхи — ПО́ЗІХИ, ів, мн. (одн. по́зіх, у, ч.). Мимовільні поодинокі глибокі дихальні рухи, здійснювані з широко відкритим ротом, а також звуки, що виникають при цьому. Федір позіхнув так, що мало рот йому не роздерся. За ним — Кесар. Словник української мови в 11 томах
- позіхи — По́зіхи, -хів м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у. Словник української мови Грінченка