1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

покаянний

Покая́нний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покаянний — покая́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. покаянний — І заст. покаянен ім. Піснеспів — канон, тропар, стихира, — змістом якого є каяття, моління за прощення гріхів Словник церковно-обрядової термінології
  3. покаянний — -а, -е. Який містить покаяння; сповнений каяття. || Який виражає або свідчить про покаяння, каяття. || Перейнятий покаянням, каяттям. Покаянний лист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покаянний — ПОКАЯ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі покаяння; сповнений каяття. Панич читав, читав і читав святу книжку. З покаянних канонів він перейшов до хвалебних акафістів (А. Словник української мови у 20 томах
  5. покаянний — ПОКАЯ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі покаяння; сповнений каяття. Панич читав, читав і читав святу книжку. З покаянних канонів він перейшов до хвалебних акафістів (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах