покірливість

Значення в інших словниках

1. покірливість — -вості, ж. Властивість за знач. покірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покірливість — покі́рливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. покірливість — ПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. покі́рливий. Як уже не гордувала, як не орудувала мною панночка, я перетерплю. “Може, ласкавістю своєю та покірливістю втихомирю її”, – було думаю (Марко Вовчок); Олена близько сідала, обіймала за шию... Словник української мови у 20 томах
4. покірливість — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови
5. покірливість — ПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. покі́рливий. Як уже не гордувала, як не орудувала мною панночка, я перетерплю. «Може, ласкавістю своєю та покірливістю втихомирю її», — було думаю (Вовчок, І, 1955, 18); Олена близько сідала... Словник української мови в 11 томах
6. покірливість — Покірливість, -вости ж. Смиреніе, кротость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її. МВ. І. 28. Словник української мови Грінченка