покірливість
ПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. покі́рливий.
Як уже не гордувала, як не орудувала мною панночка, я перетерплю. «Може, ласкавістю своєю та покірливістю втихомирю її», — було думаю (Вовчок, І, 1955, 18);
Олена близько сідала, обіймала за шию, а потім, узявши праву руку мужа, притискала її до чола і до грудей по двічі. Се був якийсь предвічний жест для означення повної своєї покірливості і рабської любові (Хотк., II, 1966, 198);
Він спершу отоді вранці не втримався був — заплакав, але швидко й замовк потім. Не тому, що начебто переболіло, і не з покірливості долі своїй. З іншого (Головко, II, 1957, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покірливість — -вості, ж. Властивість за знач. покірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покірливість — покі́рливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- покірливість — ПОКІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. покі́рливий. Як уже не гордувала, як не орудувала мною панночка, я перетерплю. “Може, ласкавістю своєю та покірливістю втихомирю її”, – було думаю (Марко Вовчок); Олена близько сідала, обіймала за шию... Словник української мови у 20 томах
- покірливість — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови
- покірливість — Покі́рливість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покірливість — Покірливість, -вости ж. Смиреніе, кротость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її. МВ. І. 28. Словник української мови Грінченка