полуднувати

Полу́днувати, -ную, -нуєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуднувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  2. полуднувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що полуднати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полуднувати — полу́днувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. полуднувати — ПОЛУ́ДНУВАТИ див. полу́днати. Словник української мови у 20 томах
  5. полуднувати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. полуднувати — ПОЛУ́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що полу́днати. От як надвечір сонечко схилилось, Мій Влас полуднувати сів (Гл., Вибр., 1951, 49); І гость [гість] і господар з господинею все полуднували, поки не поспіла вечеря (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. полуднувати — Полуднувати, -ную, -єш гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував. Чуб. І. 34. Словник української мови Грінченка