полуднувати
Полу́днувати, -ную, -нуєш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полуднувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
- полуднувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що полуднати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полуднувати — полу́днувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- полуднувати — ПОЛУ́ДНУВАТИ див. полу́днати. Словник української мови у 20 томах
- полуднувати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм. Словник синонімів української мови
- полуднувати — ПОЛУ́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що полу́днати. От як надвечір сонечко схилилось, Мій Влас полуднувати сів (Гл., Вибр., 1951, 49); І гость [гість] і господар з господинею все полуднували, поки не поспіла вечеря (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- полуднувати — Полуднувати, -ную, -єш гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував. Чуб. І. 34. Словник української мови Грінченка